Пустелі на Землі розташовані не випадково. Це природні зони, де опадів настільки мало, що рослинам, тваринам і людям доводиться пристосовуватися до постійного дефіциту вологи. Пустеля не обов’язково означає лише гарячий пісок і бархани. Вона може бути кам’янистою, глинистою, солончаковою, крижаною, високогірною або холодною. Головна ознака пустелі — не температура, а сухість: вода надходить рідко, швидко випаровується або майже не затримується в ландшафті.

Чому пустелі утворюють на планеті цілі пояси

Якщо подивитися на карту світу, пустелі здаються розкиданими дуже нерівномірно. Але за цією нерівномірністю є чітка географічна логіка. Багато найбільших пустель лежать поблизу тропіків, приблизно між 20 і 30 градусами північної та південної широти. Саме там працює механізм сухого повітря: повітряні маси опускаються, нагріваються і втрачають здатність легко давати дощі. Тому в цих широтах з’являються величезні сухі простори — від Сахари до пустель Австралії.

Але тропічний пояс — не єдине місце, де виникають пустелі. Частина з них розташована в глибині материків, далеко від океанів. Волога просто не доходить туди в достатній кількості. Інші пустелі лежать за гірськими хребтами, у так званій дощовій тіні: повітря віддає опади на навітряному схилі, а за горами стає сухим. Є й прибережні пустелі, де поруч може бути океан, але холодні морські течії охолоджують повітря, зменшують випаровування і не дають формуватися дощовим хмарам. Саме так пояснюється сухість Атаками чи Наміб.

Найбільші пустельні області Африки

Африка — материк, де пустелі видно особливо виразно. На півночі простягається Сахара — найбільша гаряча пустеля світу. Вона займає величезну частину Північної Африки: від Атлантичного океану до Червоного моря. Її ландшафти дуже різні: піщані моря, кам’янисті плато, сухі русла, оази, гірські масиви. Сахара часто сприймається як один суцільний океан піску, але насправді піски займають лише частину її території.

На південному заході Африки розташована Наміб — одна з найдавніших і найсухіших прибережних пустель. Вона тягнеться вздовж узбережжя Атлантики, де холодна Бенгельська течія формує тумани, але не рясні дощі. Далі на південь і схід лежить Калахарі. Її часто називають напівпустелею, бо місцями там більше рослинності, ніж у класичних сухих пустелях. Проте дефіцит води й сезонність опадів роблять її частиною великого посушливого простору Південної Африки.

Де розташовані пустелі Азії

Азія має одразу кілька різних типів пустель. На Аравійському півострові лежать пустелі Аравії, зокрема Руб-ель-Халі — один із найбільших піщаних масивів світу. Це простір високих температур, сухих вітрів і величезних дюн. У Центральній Азії розташовані Каракуми й Кизилкум, пов’язані з континентальною сухістю: вони лежать далеко від океанів, серед рівнин і внутрішніх басейнів.

Особливе місце займає Гобі. Вона розташована в Монголії та на півночі Китаю і показує, що пустеля може бути холодною. Взимку там бувають сильні морози, а влітку — спека. Поруч із нею лежать інші сухі території Китаю, зокрема Такла-Макан у Таримській западині. Там важливу роль відіграють гори, які блокують вологі повітряні маси.

Пустелі Америки, Австралії та полярних областей

У Північній Америці пустелі розташовані переважно на південному заході США та півночі Мексики. Серед них — Мохаве, Сонора, Чіуауа. Їх формують субтропічна сухість, гірські бар’єри й особливості циркуляції повітря. У Південній Америці найвідоміша пустеля — Атакама на узбережжі Чилі й Перу. Вона вважається одним із найсухіших місць планети, бо там поєдналися холодна океанічна течія, високий атмосферний тиск і бар’єр Анд.

Австралія — материк, де пустелі займають велику внутрішню частину. Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія, Гібсона, Сімпсон — усі вони пов’язані з віддаленістю від вологих морських впливів і загальною посушливістю континенту.

• Сахара лежить у Північній Африці;
• Наміб тягнеться вздовж південно-західного узбережжя Африки;
• Калахарі займає частину Південної Африки;
• Аравійські пустелі розташовані на Аравійському півострові;
• Гобі лежить у Монголії та Китаї;
• Каракуми й Кизилкум розташовані в Центральній Азії;
• Атакама простягається вздовж узбережжя Чилі й Перу;
• Мохаве, Сонора й Чіуауа лежать у Північній Америці;
• австралійські пустелі займають внутрішні райони материка;
• Антарктида й Арктика належать до холодних пустель через дуже малу кількість опадів.

Чому Антарктида теж пустеля

Для багатьох це несподівано, але найбільша пустеля Землі — Антарктида. Вона крижана, а не піщана, проте за головною ознакою відповідає пустелі: там випадає дуже мало опадів. Холодне повітря утримує мало вологи, а більша частина материка залишається надзвичайно сухою. Полярні пустелі існують також в Арктиці, на островах і узбережжях, де низькі температури, вітри й бідність опадів створюють суворий ландшафт.

Пустелі показують, що сухість має багато облич. Вона може народжуватися під палючим сонцем тропіків, за високими горами, біля холодного океану, у центрі материка або серед льоду. Тому відповідь на те, де на Землі розташовані пустелі, завжди ширша за просту фразу “там, де жарко”. Вони лежать там, де природа з різних причин обмежила воду. І саме це робить кожну пустелю окремою географічною історією.